Медична реформа на Вінниччині: ілюзії та реальність

Чиновники кажуть, що на медичну реформу у Вінницькій області з державного бюджету передбачено 189 млн.грн. Вінничани перші плоди реформи змогли відчути на собі з 1-го січня.

Медична реформа на Вінниччині продовжує свою активну дію. Вже завершено перший етап реформування – розділення рівнів надання медичної допомоги на первинний і вторинний. На черзі другий етап – створення госпітальних округів.
У районах області створено 27 центрів первинної медико-санітарної допомоги. Чиновники кажуть, що на медичну реформу у Вінницькій області з державного бюджету передбачено 189 мільйонів гривень. Вінничани перші плоди реформи змогли відчути на собі з першого січня. Проте місцеві органи влади зазначають, що минуло занадто мало часу, аби робити якісь висновки. Мовляв, робиться все для задоволення потреб суспільства у якісних медичних послугах. Проте на медичну реформу існують різні точки зору і в чиновників, і в медперсоналу, і в самих пацієнтів.

ЧИНОВНИКИ РЕФОРМОЮ ЗАДОВОЛЕНІ

Обласне управління охорони здоров’я робить усе, аби реформування на Вінниччині відбулось максимально безболісно, з урахуванням всіх місцевих нюансів, аж до конкретного села. В цьому переконана начальник обласного управління охорони здоров'я та курортів Лідія ДІДЕНКО. «Реформа не просто на часі, а з нею навіть запізнились. Без змін у медицині та в ставленні українців до свого здоров'я років за 50 нас нарахують не більше 8-12 мільйонів», - каже очільниця управління.
За словами Л. ДІДЕНКО, повністю завершено перший етап розмежування, але ще не вистачає оснащення центрів первинної допомоги апаратурою, залишається проблемою і кадрове забезпечення. «Після розмежування рівнів надання медичної допомоги в області відслідковується скорочення в межах 18% кількості пацієнтів, які одразу звертаються на вторинний рівень за вузькими спеціальностями. Ми сьогодні не ставимо такої перешкоди в жодному лікувальному закладі - якщо приїхав пацієнт, скажімо, не за призначенням, не до сімейного лікаря, а відразу до вузького фахівця, щоб такого пацієнта не обслуговували. Але людина все одно має звернутись до свого сімейного лікаря, щоб познайомитись і в подальшому працювати з ним більш плідно».

Л. ДІДЕНКО зазначає, що вперше за такий короткий проміжок часу вдалось зробити ремонтні роботи майже в 300 закладах сільської медицини – відремонтовані приміщення, внутрішні туалети, централізоване водопостачання (як холодна, так і гаряча вода). В лікарських амбулаторіях вдалося здійснити ремонти на 80%.

Отже, посадовці вважають, що з першим етапом реформування справились, і на часі вторинний рівень надання медичної допомоги, який передбачає формування госпітальних округів до кінця 2012 року і нових типів закладів – лікарень інтенсивного лікування та планового лікування, консультативно-діагностичних центрів, хоспісів, лікарень відновного лікування тощо. Нині в області діє 930 фельдшерсько-акушерських пунктів і 186 лікарських амбулаторії.

ПАЦІЄНТИ ТА ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ МАЮТЬ ІНШУ ДУМКУ

Але, незважаючи на позитивні настрої чиновників, громадські організації та значна частина пацієнтів вважають, що медична реформа не враховує інтересів медиків та отримувачів медичних послуг.

Так, наприклад, відтепер у колишній міській дитячій поліклініці №1 немає алерголога, дерматолога, імунолога. До цих спеціалістів, які працюють в інших лікарнях, дає направлення дільничний педіатр. І багатьом маленьким вінничанам тепер доводиться знайомитися з новими лікарями: одних педіатрів переводять на інші дільниці, а колишні їхні дільниці перерозподіляють між іншими педіатрами… Така система перерозподілу не зовсім зрозуміла пацієнтам. І при цьому декларується, що сімейний лікар, мовляв, має «вести» пацієнта від народження аж до старості…

Голова громадської ради захисту прав пацієнтів при облуправлінні охорони здоров'я Михайло БАРДИН вважає, що глобальні проекти реформаторів найменше орієнтовані на пацієнта і на те, щоб медична допомога стала якісною, комфортною та доступною для пересічної людини.

За прагненням до оптимізації мережі медичних закладів (чиновники просять не називати це банальною економією) якось забули про те, що транспортна інфраструктура в сільських районах не розвинена, що на поїздку до найближчої спеціалізованої лікарні чи не в третини мешканців області просто немає грошей...

Голова «Вінницької асоціації медиків» Руслана ХАРКОВЕНКО має думку, що «медична спільнота не живе, а виживає». Лікарям мало платять, вони не захищені юридично, у лікарнях немає належного обладнання та медикаментів. І головне: ніхто не розуміє, де опиниться внаслідок реформи - переведуть в інший заклад, змусять перенавчатись чи просто скоротять?

«ШВИДКА» ПРИЇЖДЖАТИМЕ ШВИДШЕ?

У планах влади також створення в області єдиної служби швидкої медичної допомоги. Адже саме вона має забезпечити оперативний доїзд до хворого. Кожна хвилина може мати вирішальне значення для порятунку життя, але бригаду «швидкої» іноді доводиться чекати досить довго, особливо в сільській місцевості. 

«Поставлені високі планки, зокрема доїзду до хворого. В ідеалі час доїзду бригади з місця пригоди до лікарні має займати 10 хвилин у містах та 20 хвилин у селах. Так, до цього можна скептично ставитися, але треба до цього йти. Ми держава в центрі Європи і повинні рівнятись на європейські стандарти, а це - європейський стандарт», - зазначає директор департаменту лікувально-профілактичної допомоги Міністерства охорони здоров’я Микола ХОБЗЕЙ.

Проте реальністю це стане за умови ухвалення Верховною Радою «Закону про екстрену медичну допомогу». Але відповідний законопроект поки що лише зареєстрований у парламенті.

А Вінницький міський голова Володимир ГРОЙСМАН вважає, що створення єдиного центру екстреної медицини може погіршити якість надання медичних послуг. Він вважає, що швидку допомогу, яка досі була у Вінниці і яку «ми ледве-ледве вивели на більш-менш нормальний рівень реагування за викликом жителями, хочуть забрати - створити єдиний центр екстреної медицини всієї країни і керувати всіма швидкими допомогами Вінниці з Києва».
В. ГРОЙСМАН припускає, що це може погіршити якість роботи «швидкої». «Адже ми повинні відповідати перед жителями міста за надання послуг. А як можна відповідати , якщо ти не впливаєш - виїхала ця швидка допомога або не виїхала?», - зазначив мер Вінниці.

Також на медичні заклади чекає поповнення автопарку. «У лютому в область надійдуть 40 автомобілів вищого класу для надання екстреної медичної допомоги, які закуплені за рахунок державного бюджету на суму понад 27 мільйонів гривень. Зокрема, наші медичні заклади отримають шість реанімобілів найвищого класу С», - розповів голова Вінницької обласної державної адміністрації Микола ДЖИГА.

ДОСВІД ІНШИХ КРАЇН

Вінницькі чиновники наголошують, що весь цивілізований світ і всі європейські країни працюють за системою сімейної медицини. «Це  не ми придумали, весь світ пішов цим шляхом. Хворого не цікавить, як називається ця система, йому головне, щоб швидка приїхала вчасно, щоб лікар його подивився, встановив діагноз і направив на належне лікування,» - каже головний медик області Лідія ДІДЕНКО.

Проте, рівняючись на цивілізований Захід, слід, певно, враховувати зарплату іноземних медиків та завантаженість медперсоналу.

Показовим у реформуванні медицини фахівці називають досвід сусідньої Польщі. Від початку його впровадження минуло вже 10 років. Проте там нововведенням передувала реформа медичного страхування, чого в нашій країні не відбувається. Основна маса медпослуг у Польщі надається лікарями первинного контакту - це аналог системи сімейних лікарів в Україні і те, до чого прагне впроваджувана у нас реформа. Та медична галузь Польщі фінансується набагато краще, ніж у нас.

ЧИ ПОКРАЩИТЬСЯ ЯКІСТЬ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ?

Щоб сімейний лікар став висококваліфікованим фахівцем, потрібно більш ніж вісім років практики. Проте на перекваліфікацію вузькопрофільним медикам дали два роки, курси для підготовки сімейних лікарів тривають 6 місяців. Апологети реформи переконують людей, аби вони без остраху зверталися до сімейного лікаря по допомогу.
Медична реформа призвела до того, що замість поліклінік постали центри медицини. І з першого січня вінничани уже не можуть просто так потрапити до хірурга, гастроентеролога, імунолога чи уролога. Направити до вузькопрофільного фахівця дає тільки сімейний лікар. Він спочатку має переконатися, що допомога саме цього медпрацівника людині справді потрібна.

«Сімейний лікар на своєму первинному рівні повинен виявити проблему і, якщо він виявив проблему, тільки тоді він відправлятиме до вузького спеціаліста на консультування та діагностування», – каже заступник Вінницького міського голови Андрій РЕВА.

Дитячих поліклінік у місті також уже немає. Ця новація насторожує лікарів найбільше. Багато хто каже: за здоров’я і життя малюка має відповідати педіатр. Адже саме досвід педіатра дозволяє, наприклад, за лічені секунди роздивитися горло малюка, який плаче і не хоче казати «А». Може, в інших фахівців теж достатньо теоретичних знань, але тривалої практики декому таки бракує.

Вузькі фахівці - окулісти, травматологи, невропатологи - у центрах первинної допомоги поки що працюватимуть. Але вже за два роки вінничан консультуватимуть лише сімейні лікарі. Їх, медиків загальної практики, найбільше бракує в санітарних округах. Щоб забезпечити галузь кадрами, вузькопрофільним спеціалістам пропонують піврічне навчання. Вважається, що після такої перекваліфікації урологи, гінекологи та кардіологи зможуть працювати сімейними лікарями. «З 2000 року навчаємо сімейних лікарів, переважно з терапевтів і педіатрів. 637 фахівців після такого навчання вже працюють сімейними лікарями,» - розповіла Л. ДІДЕНКО. Також, за її словами, буде підготовлено пропозицію до медичних вузів – починати готувати сімейних лікарів з першого курсу.

ЗБІЛЬШИЛИ НАВАНТАЖЕННЯ – ЗБІЛЬШАТЬ І ЗАРПЛАТУ?

На одного сімейного лікаря має припадати 1500 пацієнтів у місті або 1200 у сільській місцевості. Фахівцям вузького профілю теж додається роботи. Тому виникає резонне питання: якщо навантаження збільшилось майже втричі, то чи збільшиться в стільки ж разів зарплатня?

За словами начальника облуправління охорони здоров’я Лідії ДІДЕНКО, в Кабміні розробляється положення, щоб при оплаті праці сімейного лікаря враховувались не лише посадовий оклад, категорія та стаж, а й кількісні та якісні показники роботи. Тоді зміни матимуть більше шансів на позитивний результат.

Звісно, щоб реформа діяла ефективно, її «основною платформою» мають стати кваліфіковані лікарі, яких треба навчити і зацікавити до роботи в новостворених медичних закладах.

Як зазначив Микола ДЖИГА, «ми в пілотному проекті, до нас на хід реформування їздить дивитися вся країна. Як цей експеримент з реформування медицини пройде у нас – від цього буде залежати реформа в усій країні…»

А ЯК СПРАВИ У ГЛИБИНЦІ?

Нещодавно голова ОДА Микола ДЖИГА та начальник облуправління охорони здоров’я Лідія ДІДЕНКО мали нагоду почути думку пересічних медичних працівників про хід реформи, побувавши в одному з найменших і найвіддаленіших районів області – Чернівецькому  – і зустрівшись із персоналом тамтешньої районної лікарні.

Головний лікар Олександр КОРНЄВ та його підлеглі говорили про наболіле – насамперед, про нестачу фінансування. Так, завідувач хірургічним відділенням Михайло ПРИЙМАСЮК наголосив на необхідності закладати до бюджету кошти на придбання інвентарю та оновлення медичного інструментарію, бо нині до бюджету закладаються лише зарплата та енергоносії. Стоматолог Анатолій ШАРГОРОДСЬКИЙ занепокоєний, що не виділяються гроші на лікування хоча б пільгових категорій: «Інвалід без ноги, без руки, сліпий – повинні платити за лікування…»

Оскільки центром медичного округу, до якого належатиме і Чернівецький район, стане лікарня в Могилеві-Подільському, то представники лікарняного профкому питали, яка доля чекає їхню рідну ЦРЛ та вузьких фахівців (окуліста, лора тощо) і чи справді закриють місцеве пологове відділення.

На це Лідія ДІДЕНКО відповіла, що «лікарня в Чернівцях залишиться, але…» За її словами, в Чернівецькому районі за минулий рік народилося 167 дітей, шестеро з них померло у віці до року. Це найгірший показник дитячої смертності в області. А пологове відділення, в якому відбувається менше ніж 400 пологів на рік, стає фактично небезпечним, бо втрачається кваліфікація лікарів, вони мають недостатню практику, не бачать складних випадків. Та й зараз частина жінок району народжує в Могилеві-Подільському та в Вінниці.

«У районі відсутній неонатолог, відсутні сучасні апарати, немає столика з підігрівом, немає приладу для вимірювання тиску в новонароджених, фактично нема реанімації... Є певні завдання до влади, але є ї завдання до медиків – чесно визнати цю ситуацію. Відділення гінекології та патології в Чернівецькій районній лікарні залишиться. Зараз пологове відділення Чернівецької ЦРЛ має 3 ліжка, лишиться одне – для екстрених ситуацій, коли жінка доставляється вже в процесі пологів… А планові пологи відбуватимуться в Могилеві-Подільському. Вчасно доставити породіллю допоможе виділений для Чернівців сучасний реанімобіль, а Могилів-Подільський як центр округу отримує 2 таких реанімобілі високого класу... Якщо показник дитячої смертності можна змінити – ми не маємо права втрачати такої можливості,» - наголосила Л. ДІДЕНКО.

Лишається надіятись, що запевнення влади про підвищення зарплат і забезпечення транспортом та обладнанням не лишиться голослівним. Як і те, що в кожному сільському ФАПі повинна бути проточна тепла і холодна вода та внутрішні туалети. А ще на одного сімейного лікаря передбачено дві медсестри.

Звісно, в Чернівецькому, як і в багатьох інших районах, не вистачає кваліфікованих сімейних лікарів. Стимулами, щоб фахівці йшли працювати в райони, могло б стати надання житла і контрактне навчання молодих лікарів за рахунок районних бюджетів.

Вислухавши позицію влади, рядові чернівецькі медики висловили свою: сімейна медицина поки що не має під собою матеріальної бази… Про які стимули може йти мова, якщо, наприклад, виплати оздоровчих коштів медпрацівникам узаконені, але наразі нема можливості закласти їх до бюджету лікарні?..
 

УНІАН в Google News